Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досклепити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досклепити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Досклепи́ти, плю́, пиш, гл. Окончить арку, свод. «А що досклепили?» — Ні, ще й на завтра до обід осталось.