Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/доступний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
доступний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доступни́й, а́, е́. 1) Доступный. Люди живуть доступні такі, привітні. МВ. II. 96. 2) Умеющий легко ко всякому проникнуть, втереться в доверие. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.