Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/досяяти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
досяяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дося́яти, ся́ю, єш, гл. Окончить сиять. Що й у батька да й одна дочка, да не дали люди да догуляти, русою косою да домаяти, червоним косничком да досяяти. Грин. III. 122.