Словник української мови (1937)/дотанцьовувати

by Борис Грінченко

◀ досяяти

Словник української мови Борис Грінченко Д дотанцьовувати

дотанцюватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. дотанцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) Дотанцовывать, дотанцовать. «Твій батько вмер!» — Постій трохи, дотанцюю. Ном. № 10078. 2) Дойти, танцуя. Дотанцював аж до брами. Шевч. 270.