Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотарабанитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотарабанитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотараба́нитися, нюся, нишся, гл. Дотащиться. Очі завидющі: назбирала кислиць стільки, що всилу дотарабанилася з їми додому. Богодух. у.