Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотля

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотля
Київ: Соцеквидав України, 1937

До́тля, нар. = Доти. Дотля собі погуляю, поки-м молоденька. Гол. II. 410.