Словник української мови (1937)/дотягати

by Борис Грінченко

◀ дотьопкати

Словник української мови Борис Грінченко Д дотягати

дотягатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дотяга́ти, га́ю, єш, сов. в. дотягти́, гну́, неш, гл. Дотягивать, дотянуть, дотаскивать, дотащить.