Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дошкуркий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дошкуркий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дошку́ркий, а, е = Дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то розсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.