Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дошпенету

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ дошпаровувати Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дошпенету 		дошпенту ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дошпенету, дошпе́нту, нар. = Дощенту. З'їла худоба дошпенту. Вх. Лем. 411.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дошпенету&oldid=647766