Словник української мови (1937)/дристун

by Борис Грінченко

◀ дристокоз

Словник української мови Борис Грінченко Д дристун

дристуха ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дристу́н, на́, м. 1) Страдающий поносом. 2) Раст. Polygonum lapalifolium. Шух. I. 22. Ум. Дристуне́ць, дристу́нчик.