Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дристуха

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дристуха
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дристу́ха, хи, ж. 1) Страдающая поносом. 2) Разжиженный слой земли, встречающийся при копании, напр., колодца на большой глубине. 3) = Дрислівка 1.