Словник української мови (1937)/дровітня
| ◀ дровітник | Словник української мови Д дровітня |
дровник ▶ |
|
Дрові́тня, ні, ж. = Дривітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть спід сокири на дровітні, розсипають лихі люди наші кості беззащитні. К. Псал. 315.