Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дровітня

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дровітня
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрові́тня, ні, ж. = Дривітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть спід сокири на дровітні, розсипають лихі люди наші кості беззащитні. К. Псал. 315.