Словник української мови (1937)/дрочливий
| ◀ дрочитися | Словник української мови Д дрочливий |
друбак ▶ |
|
Дрочли́вий, а, е. Легко раздражаемый укусами оводов и мечущийся под влиянием их (о скоте). См. Дрочитися. Як корова отелиться, то, принісши теля у хату, зараз затуляють одежею, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. I. 50.