Словник української мови (1937)/друбок

by Борис Грінченко

◀ друбен

Словник української мови Борис Грінченко Д друбок

друбушки ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Друбо́к, бка́, м. = Дрібок. Мені небагацько треба: солі друбок, хліба шматок, та горілки чарка. Ном. № 12175. Ум. Друбо́чок. Нема солі друбочка. Чуб. V. 496.