Словник української мови (1937)/друзяка
| ◀ друзь | Словник української мови Д друзяка |
друк ▶ |
|
Друзя́ка, ки, м. Друг, приятель, услужливый. Що, якби таких друзяк приплило хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. I. 167.