Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дряглий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дряглий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дря́глий, а, е. Ветхий, подгнивший, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Лубен. у. См. Драглий.