Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дряпати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дряпати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дря́пати, паю, єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. I. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскиглили і стали дряпати лапами. Стор. М. Пр. 112. 2) Царапать, плохо писать.