Словник української мови (1937)/дряпатися

by Борис Грінченко

◀ дряпати

Словник української мови Борис Грінченко Д дряпатися

дряпач ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дря́патися, паюся, єшся, гл. 1) Царапаться. 2) Карабкаться. Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу. Куліш. Чорна рада. 92. Дряпатися на гору.