Словник української мови (1937)/дріботун
| ◀ дріботати | Словник української мови Д дріботун |
дріботуха ▶ |
|
Дріботу́н, на́, м. Говорун, много и быстро говорящий, болтун. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.
| ◀ дріботати | Словник української мови Борис Грінченко Д дріботун |
дріботуха ▶ |
|
Словник української мови — Д
дріботун
Борис Грінченко
1937
Дріботу́н, на́, м. Говорун, много и быстро говорящий, болтун. Дивиться він на тебе й дріботить тобі (дріботун був старий). Сим. 199.