Словник української мови (1937)/дрібошити

by Борис Грінченко

◀ дрібочок

Словник української мови Борис Грінченко Д дрібошити

дрібушечки ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрібоши́ти и дрібуши́ти, шу́, ши́ш, гл. Делать быстро следующие одно за другим движения. Поэтому дрібошити = дріботати 2. Кінь… дрібошив ристю. Левиц. I. 484.