Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дрійнути

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дрійнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрійну́ти, ну́, не́ш, гл. Толкнуть, лягнуть. Не підходь до коня близько, а то ногою дрійне. Херс. у.