Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубкати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубкати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́бкати, каю, єш, гл. Топать, производить топаньем шум. Вх. Зн. 208.