Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубіти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубіти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубі́ти, бі́ю, єш, гл. Коченеть от холода. Желех.