Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дубля

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дубля
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дубля́, ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців. Каменец. у.