Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дуванитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дуванитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дува́нитися, нюся, нишся, гл. Делиться. А інші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають ними дуванитись. К. Хмельн. 65.