Словник української мови (1937)/дурноверхий
| ◀ дурно | Словник української мови Д дурноверхий |
дурновіс ▶ |
|
Дурнове́рхий, а, е. Глупый, полоумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.
| ◀ дурно | Словник української мови Борис Грінченко Д дурноверхий |
дурновіс ▶ |
|
Словник української мови — Д
дурноверхий
Борис Грінченко
1937
Дурнове́рхий, а, е. Глупый, полоумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.