Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурноверхий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурноверхий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурнове́рхий, а, е. Глупый, полоумный. Та й жахається вночі, мов дурноверхий. Черк. у.