Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурощі

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурощі
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ду́рощі, щей и щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. Ном. № 10804. З серця чоловіка виходять дурощі. Єв. Мр. VII. 22.