Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дурування

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дурування
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дурува́ння, ня, с. Сумасбродство, глупое поведение. Не боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.