Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/духвалий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
духвалий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Духва́лий, а, е. Самонадеянный, самоуверенный. Який ти дуже духвалий. Киев. г.