Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дідовин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідовин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дідови́н, на, м. Нищий. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.