Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дідовід

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідовід
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дідові́д, во́да, м. Тот, кто водит слепых нищих. НВолын. у. Шух. I. 33.