Словник української мови (1937)/дідовід

by Борис Грінченко

◀ дідовин

Словник української мови Борис Грінченко Д дідовід

дідовник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дідові́д, во́да, м. Тот, кто водит слепых нищих. НВолын. у. Шух. I. 33.