Словник української мови (1937)/дідівщина

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідівщина
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діді́вщина, ни, ж. 1) Дедовщина, наследие, оставшееся после деда. 2) Время, в которое жили деды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.