Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дідівський

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дідівський
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діді́вський, а, е. 1) Дедовский, предковский. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенский.