Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/ділениця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
ділениця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ділени́ця, ці, ж. Часть, пай, доля. См. Дільниця. К. Св. П. I. кн. М. XIV. 24. Господь — пай мій, займанщина, ділениця моя чиста. К. Псал. 30.