Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дірка

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дірка
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ді́рка, ки, ж. Дырка. Будь мудрий: налатай маленьку латку на велику дірку. Ном. № 9909. Ум. Ді́рочка. Мет. 298. Без мене і дірочки малої нікому затулить. Ном.