Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/діркуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
діркуватий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Діркува́тий, а, е. Имеющий много дыр, дырчатый, ноздреватый. НВолын. у. Дуже діркуватий хліб з сеї муки, — не знати, чого воно так. Каменец. у.