Словник української мови (1937)/едек

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Е
едек
Київ: Соцеквидав України, 1937

Едек, ку, м. Длинная бечева, которой, при безветрии, тянут лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.