Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жалуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жалуватися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́луватися, луюся, єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Рудч. Ск. I. 189. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені. Чуб. V. 333.