Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жалібно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жалібно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жа́лібно, нар. Жалобно, грустно. І дуже жалібно стогнав. Котл. Ен. II. 24. Княгиня зійшла з рундука назустріч гостям, веселенько всміхаючись, тільки дивилась якось так жалібно, що аж чудно усім здалось. К. ЧР. 211. Ум. Жалібне́нько, жалібне́сенько. Сама стала, подумала, жалібненько заплакала. Чуб. V. 43. Сива зозуленько, не куй жалібненько. Мет. 251. Смутненько-жалібнесенько грає-виграває. ЗОЮР. I. 188.