Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жаристий

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жаристий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жари́стий, а, е. Тлеющий, горящий без пламени. Желех.