Словник української мови (1937)/женихання

by Борис Грінченко

◀ жених

Словник української мови Борис Грінченко Ж женихання

женихатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жениха́ння, ня, с. Ухаживания (любовные). Чи бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люди, ой щось з мого женихання нічого не буде. Нп. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Чуб. V. 796. Ум. Жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха. Чубинський. V. 197.