Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/женихатися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
женихатися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жениха́тися, ха́юся, єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.