Словник української мови (1937)/женихатися

by Борис Грінченко

◀ женихання

Словник української мови Борис Грінченко Ж женихатися

женихівський ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жениха́тися, ха́юся, єшся, гл. Ухаживать. Часто ходив, вірно любив, вірно женихався. Мет. 85. Чи се тая дівчинонька, що я женихався? Мет. 69.