Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жеретій

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жеретій
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жереті́й, тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. Жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!