Словник української мови (1937)/жеретія
Зовнішній вигляд
◀ жеретій | Словник української мови Ж жеретія |
жеретіяка ▶ |
|
Жеретія́, тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змея лазящая по деревьям. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.