Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/живило

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
живило
Київ: Соцеквидав України, 1937

Живи́ло, ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.