Словник української мови (1937)/животина

by Борис Грінченко

◀ животик

Словник української мови Борис Грінченко Ж животина

животинник ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Животи́на, ни, ж. 1) Живот. 2) Животное. Кінь пасся на волі округ хати. Розумна була животина: зараз прибігла, зачувши хазяйський посвист. К. ЧР. 248.