Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/животинник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
животинник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Животи́нник, ка, м. Гуртовщик, скупщик скота на убой. Із крамарями, із щетинниками, із животинниками балакаєш. Греб. 406.