Словник української мови (1937)/жмури

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жмури
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жму́ри, рів, м. мн. Мелкая зыбь (на воде), образующаяся, если бросить что-либо в воду, а также пузырьки, вскакивающие при этом на воде или получающиеся при взбалтывании жидкости. Плигнув у воду — тільки жмури пішли. Борщ, — аж жмури встаю́ть. Плохой борщ. Мнж. 164. Ум. Жму́рки. Тільки жмурки встають, як камінь кинеш у воду. Екатер. г.