Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/жмурити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жмурити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жму́рити, рю, риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Ном. № 11309.