Словник української мови (1937)/жовтий
| ◀ жовтизна | Словник української мови Ж жовтий |
жовтило ▶ |
|
Жо́втий, а, е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтії воски богу на свічку. Чуб. III. 39. Тоді орли налітали, з лобу очі висмикали, тоді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббирала. Мет. 12. І вже мені не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока молодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ака́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113. Жо́втий хробу́ст. Раст. осот желтый, Cirsium oleraceum Scop. ЗЮЗО. I. 118. Жо́втий чи́стик. Раст. чистотел, Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116. Ум. Жовте́нький, жовте́сенький.